У перекладознавстві не існує єдиної концепції переносу (трансферу). Однак поняття трансферу відрізняє від поняття перекладу (translation) те, що переклад часто (хоча необов’язково) розглядають як більш обмежений вид трансферу, пов’язаний з вимогами еквівалентності чи інваріанту (див., напр., Koller 1992). З іншого боку, трансфер включає, крім перекладу у вузькому сенсі, переробки текстів та інших інформаційних продуктів, здійснені з певною функціональною метою, тобто радше з наміром отримати цільовий текст або медіа-продукт, що виконує конкретні функції для своєї аудиторії в цільовій культурі, ніж для задоволення критерію інваріантності стосовно джерельного матеріалу. Результати трансферу також включають цільові тексти чи медіа-продукти, чиї функції відрізняються від функцій їхніх оригіналів. Трансфери, в яких потреби відмінностей зумовлюють ієрархію вимог до цільового тексту, часто називають адаптаціями (adaptations) або версіями. Однак міра, в якій збігаються поняття перекладу та трансферу, залежить від того, якої парадигми теорії перекладу дотримуються. Протягом останніх 60–70 років предмет перекладознавчих досліджень розширювався, постійно наближаючи поняття перекладу до ємнішого поняття трансферу. Детальніший опис такого розширення та його значення для концепцій перекладу, що з нього випливають, дивись у наступній праці (Göpferich 2007).