В сучасній міжнародній академічній спільноті термін « постмодернізм » є чи не найпопулярнішим, і це стосується практично усіх дисциплін чи галузей гуманітарних і суспільних наук. Питання самого існування постмодернізму залишається актуальним не тільки на Заході, але й у решті частин світу. Деякі вчені (Wang 1997) віддають перевагу більш інклюзивному терміну « постмодерн » для позначення сучасного інтелектуального світогляду поза межами західного контексту. В останні тридцять чи й більше років провідні європейські й американські вчені та критики в гуманітарних і суспільних науках гаряче цікавляться постмодернізмом і постмодерном. Більш того, деякі з них (Dirlik & Zhang 2000) перенесли постмодерн на ґрунт культур і літератур азійських та інших країн третього світу. Ще якихось десять років тому, чимало західних вчених, прибічників існування постмодернізму, вважали його виключно західним явищем, що не стосується країн третього світу й Азії, де відсутні умови для постмодерну. Проте в останні десятиліття, під впливом регулярних культурних та академічних обмінів, все більше західних вчених схиляються до тлумачення постмодерну як універсального явища, незважаючи на те, що зародився він на культурному ґрунті західного постіндустріального суспільства. Останнім часом, коли за межами західного світу дискусії щодо постмодернізму тісно переплітаються з поняттями постколоніалізму (postcolonialism) або постколоніальності (postcoloniality) та глобалізації (globalization), його актуальність для вчених, письменників і літературних критиків Сходу ще більше зростає. Сьогодні постмодернізм, як літературно-мистецький рух у західному контексті, сприймається як щось застаріле й цікаве тільки для істориків. Однак, постмодерністські ідеї і способи мислення пронизують майже всі аспекти сучасної культури й продовжують впливати на гуманітарні науки, включаючи перекладознавство (Translation Studies).