У цій статті під поняттям “популяризація” безпосередньо розуміється “велика група різного роду комунікативних подій або жанрів ( genres ), які містять перетворення спеціалізованих знань у знання “буденні” або “не спеціальні” (Calsamiglia & Van Dijk 2004: 370), тому його не слід сплутувати зі значенням, яке зазвичай асоціюється з прикметником “популярний”, тобто такий, що подобається великій кількості людей, або широко вживаний. Непрофесійні широкі маси відрізняються від фахових науковців тим, що маси швидше цікавить застосування результатів наукових відкриттів на практиці, їхня корисність і їхні наслідки для повсякденного життя, а не поширення наукових теорій чи методів (Calsamiglia 2003: 139). Зносини фахових науковців з непрофесійною публікою викликають чималий інтерес у дослідників з цілого ряду дисциплін, включаючи лінгвістику, медіазнавство та наукову комунікацію (Myers 2003: 265). Популяризація може відбуватися у різні способи, не тільки в письмовій формі, але й через аудіовізуальні канали, мережу Інтернет та інші майданчики, як-от наукові музеї. Тому дослідження популяризування часто залучають мультимодальний аналіз (напр., Macdonald 1996; Santamaria, Bassols & Torrent 2011). По суті, поява нових засобів масової інформації є основною причиною широкого розповсюдження наукових знань серед населення.