Дескриптивне (описове) перекладознавство, також відоме як Полісистемний підхід, Маніпуляційна школа, «вісь Тель-Авів – Льовен», Дескриптивна, або Емпірична, або Системна школа, або Група з Нижніх країн (Історичні Нідерланди), співвідноситься з описовим, емпіричним, міждисциплінарним та орієнтованим на цільову мову/культуру підходом до дослідження перекладу, особливо зосереджуючись на його ролі в історії культури. Вперше цей підхід склався на початку 1970-х років, набув сили у 1980-х та досягнув різкого підйому у 1990-і роки, й все ще має істотний вплив серед низки науковців, які прагнуть «вивчати переклад як культурно-історичне явище, досліджувати його контекст та обумовлюючі чинники, шукати основи, які можуть пояснити чому є те, що є» (Hermans 1999: 5). Хоча дескриптивне перекладознавство часто ототожнювали з вивченням художнього перекладу, особливо на ранніх етапах (див. Літературознавство та перекладознавство (Literary Studies and Translation Studies)), воно розгалузилося в кількох напрямках, включаючи, серед інших, технічний, аудіовізуальний та усний переклади.